Усний твір-опис пам`ятки історії і культури

 ( Обласний краєзнавчий музей) на основі особистих

спостережень і вражень з використанням однорідних членів речення

Розробку підготувала

учитель української

мови і літератури

Кривенко Л.А.

Мета. Формувати навички написання твору-опису в публіцистичному стилі; поглибити знання про особливості таких творів; удосконалювати вміння добирати матеріал до твору; збагачувати  словниковий запас; розвивати спостережливість, пам’ять; навчити висловлювати власну думку; виховувати повагу до історичного минулого нашого народу.

Тип уроку: розвиток мовлення.

Форма навчання: змішана.

Хід уроку

       I.            Організаційний момент.

    II.            Актуалізація опорних знань.

1.  Бесіда з поетичним відступом.

a.   Що таке стиль?

b.  Як хочете про стиль дізнатись,

нехай вас слово не ляка,

це грецьке stylas, латинське stylus –

гостренька паличка тонка,

учили нею недаремно

писати на дощечці тонкій,

покритій воском ніжним шаром,

у Римі й Греції  старій.

І не покрилось слово пилом,

Все мова в пам’яті трима;

вважали почерк спершу стилем,

пізніш манеру й стиль письма.

Є стиль художній і розмовний

( усім знайомий, не новий),

Є науково-популярний і офіційно-діловий,-

так сказав про стилі Дмитро Білоус.

c.      Які ще стилі мовлення ви знаєте?

d.     Публіцистичний, конфесійний.

e.      Продовжіть синонімічний ряд до слова «конфесійний»

f.       Церковний, сакральний, богословський.

g.     Якими членами речення стануть ці слова, якщо їх увести в речення?

h.     Однорідними членами речення.

i.       Пригадайте ознаки однорідних членів речення.

j.       Відповідають на одне і те саме питання, відносяться до одного і того самого слова, вимовляються з перелічувальною інтонацією і виступають одним і тим самим членом речення.

k.     Назвати типи мовлення.

l.     Розповідь, опис, роздум.

2.  Гра «Лінгвістичні картки»

Поєднайте картки із запитаннями та відповідями. Додаток 1.

3.  Вибірковий диктант. Із поданих жанрів вибрати ті, що належать до публіцистичного стилю.

Роман, повість, оповідання, виступ, публіцистична стаття, драма, промова, нарис, трагедія, комедія, дискусія, поема, памфлет, вірш, байка, фейлетон, епіграма.

 III.            Мотивація навчання

Усім відома істина, що без минулого не може бути майбутнього. І, рухаючись вперед, ми з цікавістю звертаємо свій погляд на пам’ятки історії й культури.

IV.            Повідомлення теми і мети уроку.

   V.            Опрацювання навчального матеріалу.

1.  Робота із тлумачним словником

Пам’ятка – а) щось таке, що здатне відновити й берегти людську пам’ять; б) свідок і учасник історичних подій.

2.  Повідомлення учнів, підготовлені в групах

-       Пам’ятки рухомі: твори живопису, скульптури, ужиткові речі, ювелірні вироби, рукописи, книжки, документи.

-       Нерухомі пам’ятки: пам’ятки архітектури та монументального мистецтва; пам’ятки духовної культури: традиції, звичаї, обряди; пам’ятки матеріальної культури: скульптура, живопис, мозаїка.

-       Призначення пам’ятки:

оборонна : замок, вал, фортеця;

культурна: церква, каплиця, дзвіниця;

громадська: палац, театр, споруда.

3.  Історична довідка про Обласний краєзнавчий музей. Додаток 2.

4.  Колективне складання плану

Орієнтовний план

    I.              Вступ. Історія створення пам’ятки, її автор.

 II.              Основна частина. Обласний краєзнавчий музей – найстаріша скарбниця історії та природи краю.

1.  Оздоблення будинка розкішною ліпниною.

2.  Символічні образи й предмети на фасаді будівлі.

3.  Міська легенда про маскарони, що зображують жіночі обличчя.

4.  Музейні експонати від сивої давнини до сьогодення – безцінні реліквії пам’ятки.

   III.          Висновки. Роздуми про пам’ятку: її роль в історії, обгрунтування необхідності берегти її.

5.  Складання плану супроводжують слайди з інформацією, що розкривають пункти плану. Додаток 3.

6.  Тлумачення значення слів «фасад», «маскарони», «експозиція»,

« раритет».

7.  Продовжити речення, використавши однорідні члени:

Експозиція вишукана …

Вона знайомить з унікальними раритетами…

8.  Складання твору-опису пам’ятки історії і культури.

VI.            Підбиття підсумків уроку.

1.  Редагування твору-опису.

2.  Рефлексія

-         На цьому уроці я дізнався (лась) про …

-         Мені хотілося б ще побувати в …

3.       Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

VII.            Домашне завдання.

Завершити роботу над складанням твору-опису.

Додаток 1

Стиль	Ознаки	Функції
Розмовний	Вільність, спонтанність, непідготовленість, емоційність, експресивність, використання несловесних засобів (міміки, жестів).	Інформування та контактування мовців.
Науковий	Точність, логічність, інформативна насиченість, об’єктивність викладу, відсутність образності.	Пізнавання та інформування мовців.
Художній	Вияв індивідуальності автора, образність, багатозначність, метафоричність.	Вираження почуттів мовців.
Офіційно-діловий	Логічність, стандартизованість,  однозначність, точність, відсутність емоційності.	Інформування та волевиявлення мовців.
Публіцистичний	Логічність, точність, ясність викладу, образність, експресивність.	Інформування та вплив на слухачів.
Конфесійний	Піднесеність, урочистість, символізм, експресивність, емоційність.	Спілкування вірян, мова церкви.

Додаток 2

Обласний краєзнавчий музей будувався з 1895 по 1910 рік за гроші купця Абрама Барського. Архітектурне рішення - ранній модерн. Автор проекту Олександр Лішневський – архітектор, відомий зведенням будівель у стилі модерну та неокласицизму в Санкт-Петербурзі, а також у Єлисаветграді.

     Додаток 3

 Будинок оздоблено розкішною ліпниною з багатою символікою.

         Млинарські жорна на вуличному фасаді символізують бізнес, яким заробляли на життя. Павичі та квіти є символом процвітання. Родинність, батьківство та материнство уособлює пелікан, який захищає гніздо від змій, одночасно годуючи пташенят.

  А з маскаронами, що зображують жіночі обличчя, пов’язана міська легенда, ніби це доньки купця. І ті, в яких заплющені очі, дівчата, що померли. Але жодних підтверджень цьому немає – вони символізують основний життєвий цикл: день та ніч. І прикрашені відповідно: соняшниками як атрибутами дня та кішками як атрибутами ночі.